Крім автоетнографічного дослідження у стандартному вигляді, є менш затратні за часом шляхи використання автоетнографії у сервіс-дизайні:

• Таємний покупець — один шлях проведення дослідження, коли дослідники діють як звичайні покупці, проходячи весь процес купівлі та документують власний досвід. У містері шопінг покупці часто одержують певні завдання: випробувати сервіс або оцінити його згідно з чеклістом. Інший шлях — Містері шопінг використовується для більш оцінного дослідження. Критичний момент у цьому дослідженні — таємні покупці іноді тільки вдають, що вони покупці, при цьому не є ними насправді. Це впливає на їхні очікування, потреби, їхній досвід, що дає похибку даних.
• Таємний працівник —досліджує досвід усередині компанії. На відміну від реального дослідження, таємний співробітник проводить обмежену кількість часу, прикидаючись реальним працівником (наприклад, процес прийняття на роботу та/або один робочий день). Також часто ставиться завдання оцінити та випробувати колег відповідно до чекліста.

Сервіс сафарі — часто нагадує вторгнення. Термін визначає групу людей, відправлену на автоетнографію у межах отримання конкретного досвіду. Поки вони набувають досвіду з конкретним продуктом чи сервісом, їм часто ставлять завдання спілкуватися у процесі з реальними покупцями, здійснювати відкриті та неявні спостереження, збирати контекстні інтерв’ю. Ціль — поринути у досвід, вийти на поля, досліджувати власний шлях, спостерігати покупців у природному середовищі, отримати інсайти.

Збір матеріалів у процесі допомагає розібрати результати під час дискусії. До участі залучається менеджмент та представники різних департаментів клієнта. Це дає можливість отримати загальне бачення питання, побудоване на досвіді, а не на уявленні про процес.

Дослідницьке обслуговування сафарі, на відміну від звичайного, передбачає збір прикладів клієнтського досвіду певною групою людей (як позитивного, і негативного, на думку). Такий метод фокусується на широкій темі, будучи відправними точками для дослідження з певної теми.