ЕНЕРДЖАЙЗЕРИ: ЩО ЦЕ ТАКЕ І НАВІЩО?
Важливість групової динаміки та енергетики у групі. Оскільки ми працюємо у форматі co-creation, нам важливо також створити з самого початку атмосферу відкритості, довіри та безпечного простору.
“Енерджайзери – це невеликі вправи, які налаштовують групу на певну хвилю, задіюють ту чи іншу зону головного мозку, відображають певну поведінку.
Вони вибираються, як лінки – сполучні ланки між тим, про що розповів фасилітатор, теоретичною частиною і тим, що відбуватиметься.
- Він має співвідноситися з наступною темою, діями.
- Він повинен звертати увагу групи на щось.
- З нього можна зробити деякі висновки.
- Він повинен займати небагато часу (до 10 хвилин).
- «Шлейфом» від нього має бутипевний емоційний настрій, підйом та наснага.
Які бувають:
Вступні -для знайомства. «Ice-breaking». Важливо, щоб люди познайомилися та розмовляли. Обов'язково має прозвучати голос кожного. Добре, щоб завдання було веселе, з елементами творчості, наприклад, «Каруселька».
Підводка до research part. Тут важливо, щоб члени команди максимально подолали бар'єри ставлення запитань і попрактикувалися уважності, фокусуванню на іншому, спостережливості за невербалікою.
На наших воркшопах та проєктах ми приділяємо підготовці групи до проведення дослідження близько 1,5 години, включаючи спеціальні вправи та тренування «Три фокуси уваги».
Але, якщо ви не маєте стільки часу, енерджайзер може бути: такого формату. Учасники створюють пари. Запитання ставлять один одному. У відповідь на запитання – теж запитання, і хто найдовше так протримається. Або одна людина зображує на обличчі якусь емоцію, а інші повинні вгадати, яка це емоція.
Підводка до теми «Персони та емпатії»
Тут було б добре розповісти якусь реальну історію, яка продемонструє групі, що «емпатія – це не є симпатія», «зрозуміти – це не означає погодитися». При цьому історія продемонструє важливість цього розуміння.
Наприклад, про роботу переговорника, який обов'язково знає історію терориста, як він потрапив у банду, про його дитинство та сім'ю, щоб мати внутрішній настрій та фізичну можливість зрозуміти почуття та потреби терориста (внутрішні, не зовнішні) та спілкуватися відповідно.
Ми на даному етапі проводимо часовий блок за методиками налаштування на емпатичні стани, включаючи техніку ненасильницького спілкування.
Генерація ідей – ideation. Тут важливо, крім креативності, налаштувати команду на розуміння, що всі ідеї потрібні, важливі, хороші, будуть розглянуті і немає обмежень.
Вправа «Провідник» демонструє, хто теоретично зараз захоче включитися та контролювати ситуацію, а хто розслабиться і «попливе за всіма». Важливо показати це групі, що зараз у нас не буде лідера, не буде критики, підказки, ти можеш розслабитися та віддатись процесу.
Прототипування.
Необхідно вимкнути в людях раціо, інакше дуже довго прийдеться пояснювати, як зараз із коробки я повинен зробити телефон і продемонструвати його інтерфейс, або з Лего побудувати новий спосіб доставки та платіжної системи.
Коли час дозволяє, ми проводимо 1 годину, використовуючи спеціальну техніку «Braindump».
. Це техніка, яка через образи допомагає вийти з проблеми у вирішення. Як варіант енерджайзера, може бути завдання у парах – намалювати загальний малюнок та дати йому назву.
При цьому, як тільки одна людина відриває маркер від аркуша, друга продовжує з того місця домальовувати картину. І так по черзі, доки картина не стане готовою. Завдання на 5 хвилин.
І насамкінець: метод, як можна встановити черговість виступів. Кожен (якщо це індивідуальні виступи) або хтось один з команди (або всією командою, якщо груповий виступ) робить паперовий літачок. І потім, чий літачок далі пролетів, той і виступає першим.
